Андрій Антонович ПШЕПЮ́РСЬКИЙ (10.12.1874, м. Яворів – 03.10.1945, с. Старява) — видатний церковний і громадський діяч.

Закінчив гімназію в Перемишлі (1897), навчався у Львівському університеті та духовних семінаріях УГКЦ. У 1901 рукопокладений на священника.

З 1905 — парох с. Тернавка (нині Польща), де заснував читальню «Просвіти», гурток «Сільський господар», сприяв відкриттю української школи.

На початку Першої світової війни був заарештований, але уникнув смертного вироку. З грудня 1914 — польовий духівник Легіону УСС, пройшов з ними увесь фронт, служив панахиди на г. Маківка.

У 1920 допомагав інтернованим воякам УГА та Армії УНР. У 1921 відновив громадську діяльність у Тернавці.

У 1939–41 неодноразово допитувався НКВС. Пережив ліквідацію УГКЦ та вбивство сина НКВС (1941), що підірвало його здоров'я.

Пам'ять про Андрія Пшепюрського увічнена меморіальною дошкою на церкві у Старяві та вулицею в Яворові.

🗺 Історія України 💔