Американські фізики нагріли золоту плівку завтовшки 50 нанометрів лазером до температури 18 тис. 726°C і спостерігали, як якісь трильйонні долі секунди метал залишався твердим.

Згвалтували термодинаміку? А ось і ні. Зазвичай, в умовах традиційного нагріву та плавління, тепло виводить атоми зі стану рівноваги і порушує впорядковану кристалічну гратку. Однак в цьому експерименті на це просто не було часу. Кристалічна гратка золота не мала змоги розширитись. А без цього ентропія ніколи не призведе до фазового переходу.

За результатами вчені дійшли висновку, що перетин двох кривих ентропії ефективно усувається надшвидким інтенсивним нагріванням, а перегрів може не мати верхньої межі.

Тепер завдання полягає в тому, щоб зрозуміти, наскільки поширене це явище. Чи можуть інші метали поводитися так само? Чи можна це використовувати для створення матеріалів з новими властивостями?