2025-12-03 18:04:09
Алюміній: Тиша перед бурею – чому наступний рік може стати переламним
У листопаді ринок металів демонстрував високу активність: мідь досягала історичних максимумів, нікель показував рекордну волатильність. А алюміній торгується за $2,805 на LME і виглядає спокійно. Але ми бачимо за цією тишею фундаментальний злам у глобальному балансі попиту та пропозиції.
По суті ринок йде до найбільших дефіцитів за 20 років. Головна причина – Китай, світовий стабілізатор алюмінієвого ринку, досяг своєї абсолютної межі виробництва🤔.
Два десятиліття Китай міг швидко наростити виробництво, коли світові ціни зростали. З 4 млн тонн у 2002 році до 43 млн у 2024-му – найвражающа індустріальна експансія в історії металургії. У 2025 році ця ера закінчилася.
Китайський уряд встановив жорстку стелю у 45 млн тонн річного виробництва ще у 2017 році, як частину боротьби з перевиробництвом та екологічними проблемами. Станом на середину 2025-го виробництво досягло 44-44,5 млн тонн, фактично впершись у цю межу. Уряд категорично не планує підвищувати ліміт щонайменше до 2027 року.
Що це означає? Світ втратив найбільше джерело гнучкої пропозиції алюмінію😒. Якщо раніше зростання глобального попиту автоматично покривалося нарощуванням китайського виробництва, тепер цей механізм порушений. Це найважливіша структурна зміна на ринку алюмінію за останні 20 років.
Йде перехід від профіциту в 316,000 тонн у 2025 році до дефіциту в 292,000 тонн у 2026-му. Глобальний попит зростатиме на 2,1% щорічно до 2040-го, а приріст пропозиції впав до 1,3% на рік. Китай😃, що забезпечував 60% світового виробництва, більше не може рости, а нові джерела – Індонезія, Індія – не зможуть закрити прогалину раніше 2027-2028 років. Ймовірність дефіциту у 2026 році досягає 75-80%.
Гігаватні дата-центри споживають до 500 тонн алюмінію в системах енергопостачання. Алюмінієві шини та радіатори охолодження стають критичними компонентами. Енергетична інфраструктура для підключення AI-об'єктів – це алюмінієві лінії електропередач.
Один електромобіль містить на 60-80 кг більше алюмінію, ніж автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння. Попит від транспортного сектору зросте на 7,4 млн тонн до 2030-го – це більше, ніж річне виробництво всієї Індії. Сонячні панелі, вітрові турбіни, системи зберігання енергії додадуть 3-4 млн тонн щорічного попиту.
Mozal у Мозамбіку (355,000 тонн річної потужності) – на межі закриття у березні 2026 року. Grundartangi в Ісландії (213,000 тонн) – пошкоджена лінія, відновлення займе 11-12 місяців. Tomago в Австралії (580,000 тонн) – під загрозою закриття до 2029 року. Навіть якщо реалізується половина цих ризиків, це мінус 500-600 тис тонн – майже 1% глобального виробництва.
Тарифи Трампа😐 у 50% на імпорт алюмінію підняли Midwest Premium до історичного максимуму $0,77 за фунт. Для американських виробників $CENX та $AA це сприятливий період.
GS очікує падіння цін до $2,350 до четвертого кварталу 2026 року, прогнозуючи, що Індонезія вирішить проблему дефіциту швидше за очікування. Ризик рецесії в США (15-20% ймовірності) може знизити ціни до $2,200-2,400. Вторинний алюміній може покрити більше дефіциту. Китай може імпортувати російський метал, обходячи власний ліміт.
👀 В недільному дослідженні ринків ми аналізували п'ять ключових сценаріїв – від оптимістичного ($3,200-3,500) до рецесійного ($2,200-2,400) – з оцінками ймовірностей. Показуємо, які компанії виграють найбільше, і як хеджувати ризики.
У листопаді ринок металів демонстрував високу активність: мідь досягала історичних максимумів, нікель показував рекордну волатильність. А алюміній торгується за $2,805 на LME і виглядає спокійно. Але ми бачимо за цією тишею фундаментальний злам у глобальному балансі попиту та пропозиції.
По суті ринок йде до найбільших дефіцитів за 20 років. Головна причина – Китай, світовий стабілізатор алюмінієвого ринку, досяг своєї абсолютної межі виробництва🤔.
Два десятиліття Китай міг швидко наростити виробництво, коли світові ціни зростали. З 4 млн тонн у 2002 році до 43 млн у 2024-му – найвражающа індустріальна експансія в історії металургії. У 2025 році ця ера закінчилася.
Китайський уряд встановив жорстку стелю у 45 млн тонн річного виробництва ще у 2017 році, як частину боротьби з перевиробництвом та екологічними проблемами. Станом на середину 2025-го виробництво досягло 44-44,5 млн тонн, фактично впершись у цю межу. Уряд категорично не планує підвищувати ліміт щонайменше до 2027 року.
Що це означає? Світ втратив найбільше джерело гнучкої пропозиції алюмінію😒. Якщо раніше зростання глобального попиту автоматично покривалося нарощуванням китайського виробництва, тепер цей механізм порушений. Це найважливіша структурна зміна на ринку алюмінію за останні 20 років.
Йде перехід від профіциту в 316,000 тонн у 2025 році до дефіциту в 292,000 тонн у 2026-му. Глобальний попит зростатиме на 2,1% щорічно до 2040-го, а приріст пропозиції впав до 1,3% на рік. Китай😃, що забезпечував 60% світового виробництва, більше не може рости, а нові джерела – Індонезія, Індія – не зможуть закрити прогалину раніше 2027-2028 років. Ймовірність дефіциту у 2026 році досягає 75-80%.
Гігаватні дата-центри споживають до 500 тонн алюмінію в системах енергопостачання. Алюмінієві шини та радіатори охолодження стають критичними компонентами. Енергетична інфраструктура для підключення AI-об'єктів – це алюмінієві лінії електропередач.
Один електромобіль містить на 60-80 кг більше алюмінію, ніж автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння. Попит від транспортного сектору зросте на 7,4 млн тонн до 2030-го – це більше, ніж річне виробництво всієї Індії. Сонячні панелі, вітрові турбіни, системи зберігання енергії додадуть 3-4 млн тонн щорічного попиту.
Mozal у Мозамбіку (355,000 тонн річної потужності) – на межі закриття у березні 2026 року. Grundartangi в Ісландії (213,000 тонн) – пошкоджена лінія, відновлення займе 11-12 місяців. Tomago в Австралії (580,000 тонн) – під загрозою закриття до 2029 року. Навіть якщо реалізується половина цих ризиків, це мінус 500-600 тис тонн – майже 1% глобального виробництва.
Тарифи Трампа😐 у 50% на імпорт алюмінію підняли Midwest Premium до історичного максимуму $0,77 за фунт. Для американських виробників $CENX та $AA це сприятливий період.
GS очікує падіння цін до $2,350 до четвертого кварталу 2026 року, прогнозуючи, що Індонезія вирішить проблему дефіциту швидше за очікування. Ризик рецесії в США (15-20% ймовірності) може знизити ціни до $2,200-2,400. Вторинний алюміній може покрити більше дефіциту. Китай може імпортувати російський метал, обходячи власний ліміт.
👀 В недільному дослідженні ринків ми аналізували п'ять ключових сценаріїв – від оптимістичного ($3,200-3,500) до рецесійного ($2,200-2,400) – з оцінками ймовірностей. Показуємо, які компанії виграють найбільше, і як хеджувати ризики.