
2024-08-01 12:00:01
але що це буде за щоденник, без хочаб якихось пікантних та цікавих подій, які не знає інстаграм та і взагалі майже ніхто, а запамʼятати і розповісти ох як хочеться!
🤍 я взяла участь у зйомці в ролі нареченої, як вам таке? було в нас традиційне українське весілля і це так гарно 🥹 цікаво те, що у мене самої не було такого свята, а тут хочаб трішки змогла відчути цей настрій. і так, наречений також був, побачите його вже з виходом інтеграції )
❤️🩹 не знаю як назвати цю подію, медитація, трансформація, релакс чи ще щось, але я засинала під музику, поки на очах в мене пахла лаванда, а по тілу проходила вібрація від барабану, далі чайна церемонія і трансформаційна карта — мені випала вʼязниця, символ того, що я сама себе туди посадила, хоча у будь який момент можу відпустити ланцюг та вийти у двері наповнені світлом. і як же близько ця карта відповіла на мій запит, і як завжди, де взяти сил, щоб наважитись відпустити ланцюг.
😊 а ще час від часу отримую квіти від читачів, однодумців і просто чоловіків, відверто скажу, це дуже приємно. хто відправив не скажу, всеодно ніхто не вгадає ))
це так, щоб запамʼятати, що у мене щось в житті все ж таки відбувається окрім поїздок до військових, бо пишу цей допис прямо з потягу Київ - Суми, добре, що я досі памʼятаю в якому напрямку їду 😅
🤍 я взяла участь у зйомці в ролі нареченої, як вам таке? було в нас традиційне українське весілля і це так гарно 🥹 цікаво те, що у мене самої не було такого свята, а тут хочаб трішки змогла відчути цей настрій. і так, наречений також був, побачите його вже з виходом інтеграції )
❤️🩹 не знаю як назвати цю подію, медитація, трансформація, релакс чи ще щось, але я засинала під музику, поки на очах в мене пахла лаванда, а по тілу проходила вібрація від барабану, далі чайна церемонія і трансформаційна карта — мені випала вʼязниця, символ того, що я сама себе туди посадила, хоча у будь який момент можу відпустити ланцюг та вийти у двері наповнені світлом. і як же близько ця карта відповіла на мій запит, і як завжди, де взяти сил, щоб наважитись відпустити ланцюг.
😊 а ще час від часу отримую квіти від читачів, однодумців і просто чоловіків, відверто скажу, це дуже приємно. хто відправив не скажу, всеодно ніхто не вгадає ))
це так, щоб запамʼятати, що у мене щось в житті все ж таки відбувається окрім поїздок до військових, бо пишу цей допис прямо з потягу Київ - Суми, добре, що я досі памʼятаю в якому напрямку їду 😅