💀 А взагалі-то я сьогодні мала бути на клубі по "Лімбу" Кирила Половінка, але перенесся завтрашній закритий клуб, тож я виписала себе з сьогоднішнього клубу і зі спокійною душею поїхала собі на дачу 😂

🔪 Справа в тому, що мій досвід читання "Лімбу" повністю описує оця картинка, тож я подумала, що це не настільки прям такі цінні враження, з якими варто займати місце на клубі, тим більше, що кількість їх там суворо обмежена.

👁 Я колись намагалася читати перший твір автора, "Таксі", і не змогла його навіть дочитати. Це було настільки сиро і непропрацьовано, що якби він був картоплею, то весело бризкав би соком і похрустував прямо на зубах.

🔥 На другому творі автору нарешті вдалося складати слова у речення так, що не хочеться перекреслювати кожне, але щось сталося із сенсами. Їх просто звідти вимило (або й не намивало першопочатково).

💀 Ну от правда — штоби што це було? Ностальгія за гоповатою молодістю? Спроба в пацанський епатаж? Глибокий Філософський Посил "розімкнути коло насилля"? Читаю картинку заново — все ще актуальна.

🍷 Третій твір автора, якщо він буде, вже не стану брати. Інколи достатньо однієї краплі, знаєтє лі.

✂️ Читала в додатку Librarius, повністю задоволена сервісом.