2025-09-19 22:04:04
✨ А ви знаєте, що сьогодні День кави?
Для вас ексклюзивний рецепт від героїв книги Еліс Кларк "Викрадена наречена":
Встав раніше за неї, тож від нічого робити вирішив приготувати сніданок. Омлет, овочі, а ще — капуорандж. Вже було доволі спекотно і не хотілось гарячої кави. Тому я спочатку заварив еспресо, потім, поки воно остигало, почав витискати фреш з апельсинів. Власне, за цим заняттям мене і застала Ві.
Вона була в коротенькому халатику, без косметики, від чого здавалася ще молодшою.
— Доброго ранку, ти сьогодні черговий по кухні? — усміхнулася до мене.
— Ага, прокинувся рано, тож от, — я продовжив витискати сік з апельсину. На руках теж залишились крапельки, я це помітив, коли я поклав шкірку поруч із ручною соковижималкою.
— Так гарно пахне апельсином, — сказала Віола. — Люблю цей аромат.
— Я теж. Капуоранж колись пила? — запитав, злизнувши сік з пальця. — Еспресо плюс апельсиновий сік. Це альтернатива лате для тих, кому не можна молоко, або хто хоче щось менш калорійне, і при цьому солодке, як капучіно чи лате.
— Ще не пробувала, — вона мимоволі теж облизнула губи. — Звучить смачно.
Я витер руки об рушник. Чомусь її жести, її губи зараз привертали мою увагу. Занадто багато уваги. Ще вчора такого не було, я точно знав.
— Зараз зроблю, — я розлив холодне еспресо по склянках, вийшло по пів чашки, потім додав ще по пів чашки фрешу, а далі кинув по парі кубиків льоду в кожну склянку. Потім простягнув Віолі одну зі склянок: — Пробуй.
Вона взяла склянку і відпила ковток:
— М-м-м, це дійсно смачно…
Я дивився, як вона ковтає сік і це якось неправильно на мене впливало. Точніше, неправильним було навіть те, що я так уважно спостерігав за тим, як вона ковтає. Це ж та ж сама Віола, вона не змінилася. Та ж сама наївна дівчинка…
Для вас ексклюзивний рецепт від героїв книги Еліс Кларк "Викрадена наречена":
Встав раніше за неї, тож від нічого робити вирішив приготувати сніданок. Омлет, овочі, а ще — капуорандж. Вже було доволі спекотно і не хотілось гарячої кави. Тому я спочатку заварив еспресо, потім, поки воно остигало, почав витискати фреш з апельсинів. Власне, за цим заняттям мене і застала Ві.
Вона була в коротенькому халатику, без косметики, від чого здавалася ще молодшою.
— Доброго ранку, ти сьогодні черговий по кухні? — усміхнулася до мене.
— Ага, прокинувся рано, тож от, — я продовжив витискати сік з апельсину. На руках теж залишились крапельки, я це помітив, коли я поклав шкірку поруч із ручною соковижималкою.
— Так гарно пахне апельсином, — сказала Віола. — Люблю цей аромат.
— Я теж. Капуоранж колись пила? — запитав, злизнувши сік з пальця. — Еспресо плюс апельсиновий сік. Це альтернатива лате для тих, кому не можна молоко, або хто хоче щось менш калорійне, і при цьому солодке, як капучіно чи лате.
— Ще не пробувала, — вона мимоволі теж облизнула губи. — Звучить смачно.
Я витер руки об рушник. Чомусь її жести, її губи зараз привертали мою увагу. Занадто багато уваги. Ще вчора такого не було, я точно знав.
— Зараз зроблю, — я розлив холодне еспресо по склянках, вийшло по пів чашки, потім додав ще по пів чашки фрешу, а далі кинув по парі кубиків льоду в кожну склянку. Потім простягнув Віолі одну зі склянок: — Пробуй.
Вона взяла склянку і відпила ковток:
— М-м-м, це дійсно смачно…
Я дивився, як вона ковтає сік і це якось неправильно на мене впливало. Точніше, неправильним було навіть те, що я так уважно спостерігав за тим, як вона ковтає. Це ж та ж сама Віола, вона не змінилася. Та ж сама наївна дівчинка…