А ще — нова книга Валерія Пузіка "Ким ми були", що вийшла у Vivat.

Це історія не тільки про боротьбу, а й про внутрішні метаморфози — від юнацької мрійливості до загартованості війною, від позивних до спроби повернути собі ім’я.

Книги, що документують війну — мають бути. Книги, що описують досвід війни — мають бути. Книги, що допомагають пережити — мають бути. Книги, що дозволяють рефлексувати — мають бути.

І нам треба читати, бо якщо не ми, то хто?

А ще мені дуже сподобалася його книга "Мисливці за щастям".