А ось і ще один висвітлений мною контрабандний кейс отримав увагу правоохоронців.

Прямо не віриться, але днями ДБР накрило м’ясо-рибну схему родини волинського митника Миколи Хурсяка, який разом із сином та спільниками серед митників організував ОЗГ з контрабанди м’яса та риби.

Від їхньої діяльності вже закрилися та збанкрутували кілька білих імпортерів, які, сумлінно сплачуючи податки, просто не витримували конкуренції з тими, хто контролює кордон і возить усе нелегально. І ніхто не міг їх зупинити.
Нагадаю, про діяльність банди Хурсяків я писав ще в серпні 2023 року - з великою кількістю фактів та документів.

Тоді вдалося з’ясувати, що, підробляючи документи, кілька компаній, контрольованих Хурсяками (ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», ТОВ «ЕКО СТОР», ТОВ «СОЛАР ТРЕЙДІНГ СІСТЕМ», ТОВ «Глорія Імпорт Плюс»), ввозили в Україну м’ясо та рибу за цінами у 2–4 рази нижчими, ніж це могли робити великі імпортери по прямих контрактах з виробниками.

Для прикладу: 500 тонн хеку вони декларували по 1$, тоді як мінімальна ціна офіційного імпорту була 2$. Але митниця цього «не помічала». Ризики не спрацьовували.
1,4 млн кг сала (72 фури) у II кварталі 2023 року вони ввезли приблизно по 20 грн/кг при реальній вартості 40–60 грн. І так далі.

Потім мені вдалося з’ясувати, що ці компанії ще й «вибирають» безмитну квоту України з країнами-партнерами. Зокрема, з Канадою. Хурсяки скуповували різний непотріб, під який підкладали документи канадської компанії Siwin Foods Ltd, і проходили митницю без сплати мита.
Канадці офіційно підтвердили, що з компаніями Хурсяка не працюють взагалі.

Далі з’явилися факти, що ці компанії підробляють ветеринарні сертифікати європейських виробників. Французька компанія TRADIVAL SA офіційно відповіла, що подані однією з компаній, пов’язаних із Хурсяками - ТОВ «Глорія Імпорт Плюс», - ветеринарні сертифікати ними не видавалися.

Фактично ці компанії скуповували в Європі неліквідне м’ясо, друкували під нього підроблені ветеринарні сертифікати, везли в Україну контрабандою, а потім збували на ринках, і - що особливо цинічно - постачали його на м’ясокомбінати.
Ось перелік заводів, які купували м’ясо у пулу компаній Хурсяків

Скандал тоді був всеукраїнського масштабу, митниця навіть почала якісь рухи. А закінчилося все, знаєте чим?
Правильно - нічим.
У кінці 2024 року Галицький районний суд Львова виправдав компанію-імпортера, яка довела, що за ветеринарний сертифікат відповідає відправник м’яса.

І Хурсяки продовжили свою роботу.
Але тепер до них завітало ДБР, накривши на новій схемі.

Працюючи й далі на посту «Ягодин», вони вигадали для реалізації родинного бізнесу нову хитромудру схему.

Брали дві фури: в одну завантажували м’ясо, в іншу - сіль, і вони майже одночасно заїжджали на «Ягодин».
Сіль оформлювалася як сіль, а м’ясо оформлювалося… теж як сіль.
Фура з реальною сіллю була потрібна на випадок, якщо АСАУР спрацює на фуру з м’ясом (наприклад, «огляд-фотографування» чи рентген).
Тоді митники просто міняли в пункті пропуску номерні знаки фур, і всі форми митного контролю проводили вже з сіллю, а не з м’ясом.

Обшуки пройшли як у Хурсяків, так і в деяких співробітників митниці, які обслуговували цю схему.

Ну і на фото - класика жанру: автопарк Хурсяка, якого немає в декларації. Родинна фішка - номери 8383.
Хоча краще було б на одне BMW - «САЛО», на інше - «М’ЯСО».

НАЗК - ваш вихід.