56 мільйонів людей дивилися трансляцію забігу. І це не перебільшення.

Понад 56 217 000 глядачів подивилися Hakone Ekiden 2026 в Японії за два дні трансляції. Це одна з найпопулярніших спортивних подій країни, яку традиційно показують 2-3 січня. Її дивляться навіть ті, хто востаннє бігав лише у школі. Для японців це і новорічний ритуал, і сімейний фон телевізора, а ще емоції, драма, та сльози.

Екіден – це командний біговий забіг-естафета на довгі дистанції. Але це більше, ніж просто змагання.

Кожен учасник біжить свій етап і передає естафету наступному - не паличкою, а спеціальним поясом тасукі. Головне тут не індивідуальний рекорд, а команда, тактика і відповідальність – бо якщо “посипався” один, це відчує вся команда.

У Hakone Ekiden біжать студенти, але не “будь-хто з кампусу”. Це спортсмени з університетських команд, зазвичай хлопці 18-22 років, для яких біг уже давно не хобі, а серйозна справа. Багато з них бігають з підліткового віку, мають тренерів, збори, обсяги тренувань по 160–200 км на тиждень і живуть у режимі, що ближчий до профі.

У Hakone Ekiden стартують 20 команд. 10 отримують місце за підсумками минулорічного забігу, а 10 інших відбираються через жорсткий кваліфікаційний старт, де десятки університетів борються за кілька слотів. Тобто просто потрапити туди – вже велике досягнення для університету.

Кожен університет заявляє 16-18 бігунів, але на дистанцію виходять лише 10. Вибір – справа тренера, і конкуренція там шалена. Бо один слабкий етап – і твій університет випадає з боротьби, можливо навіть на роки вперед.

Чому це так чіпляє японців? Бо це не про зірок із мільйонними контрактами. Це історія про молодих людей, для яких цей старт може стати кроком у професійний біг або піком усієї спортивної карʼєри. І коли студент біжить свій етап, знаючи, що на нього дивиться пів країни – це чиста, дуже чесна драма.

Тут біжать майбутні чемпіони, колишні мрійники і хлопці, які за два дні стають національною історією.