30 липня 1918 року російські терористи в середмісті Києва підірвали генерал-фельдмаршала Германа фон Айхгорна – командувача німецькою групою військ, дислокованою в Українській Державі Гетьмана Павла Скоропадського.

Організатором вбивства виступала ліва есерка Ірина Каховська – правнучата племінниця декабриста Петра Каховського. 24-літній балтійський матрос із Рязанщини Боріс Донской зголосився бути виконавцем. Власне, він і кинув вибухівку в фельдмаршала та його ад'ютанта Вальтера фон Дресслера на розі вулиці Катерининська (Липська) та Липського провулку, був одразу схоплений і невдовзі страчений.

В офіційному повідомленні Української телеграфічної агенції йшлося:
"На носилках генерал-фельдмаршала та його ад’ютанта перенесли: першого в кауфманський, а другого в німецький шпиталь… Затриманого допитано. Він назвав себе уроженцем Рязанської губернії селянином Борисом Донським і що зробив злочинство по наказу центрального комітету есерів, виданого в Москві. Лікарі, що оглядали генерал-фельдмаршала мали надію, що він видужає, але їх надії не справдилися: в початку 11 години вечора генерал-фельдмаршал умер. Перед тим умер його ад’ютант".

Фельдмаршала фон Айхгорна поховали в Берліні на кладовищі Інвалідів поруч із військовим стратегом Альфредом фон Шліффеном. Під час нацистської окупації в 1942–1943 роках головну вулицю Києва – Хрещатик – перейменували на Айхгорнштрассе. А під час більшовицької окупації в 1919–1944 роках Липський провулок перейменували на вулицю Боріса Донского. Хоча більшовики вважали лівих есерів своїми ворогами та жорстоко переслідували їх, водночас вони використовували факт замаху на Айхгорна з пропагандистською метою.

▶️ Більше про політичні замахи та вбивства в Україні - у нашому відео