22 листопада 1708 року (за новим стилем) російська православна церква проголосила за вказівкою імператора Петра I анафему гетьману Івану Мазепі. Після укладення Мазепою політичного союзу зі шведським королем Карлом XII під час Північної війни, Петро I подав до Священного синоду матеріали про «зраду» гетьмана й вимагав церковного засудження. Чин звершив митрополит Рязанський і Муромський Стефан Яворський, який тимчасово очолював церковне управління після скасування патріаршества.

Анафему зачитували в той же день на головній площі Глухова та в полкових церквах, супроводжуючи її оголошенням про позбавлення Мазепи всіх звань і маєтностей. Текст церковного засудження включили до синодальних постанов і наказали читати щороку в першу неділю Великого посту разом з «Чином Торжества православ’я».

Вселенський патріархат не визнає цієї анафеми.