21 серпня 1968 року розпочалася операція "Дунай" – вторгнення військ Організації Варшавського договору (ОВД) у Чехословаччину з метою зупинити демократичні перетворення в цій країні, відомі як "Празька весна".

З території СССР, Угорщини, Польщі та НДР з 18 напрямків було введено 170 тисяч совєтських вояків, 40 тисяч польських, 12,5 тисяч угорських, 2,1 тисячі болгарських і невелику оперативну групу східнонімецьких. Таким чином, «Дунай» стала найбільшою операцією в історії Варшавського пакту.

Одночасно в Празі проводилася десантна операція. Приблизно о 1-й ночі 21 серпня аварійну посадку в аеропорту Рузіне запросив буцімто цивільний літак Ан-24. Та насправді він доправив розвідгрупу 7-ї повітряно-десантної дивізії, яка захопила контрольно-диспетчерську вежу й забезпечила посадку численних військово-транспортних Ан-12 із основними силами цього з’єднання.

Із самого ранку керівництво Чехословаччини закликало громадян країни не чинити опір військам ОВД, щоб уникнути жертв. Потужна чехословацька армія залишалася в місцях постійної дислокації, але народ масово вийшов на вулиці. Почалися зіткнення із загарбниками. В окремих випадках доходило до стрілянини. Загалом у ті дні загинули щонайменше 108 громадян Чехословаччини, поранення отримали понад 500.

В сучасній Чехії одним із найбільш дискусійних залишається питання про те, чи варто було чинити збройний опір агресору в 1968 році (так само, як і вторгненню німецьких військ у 1938-му після Мюнхенської "змови") та як за такого сценарію склалася би подальша доля країни.

▶️ Докладно про Празьку весну - у відео