2025-08-13 16:03:07
1910 рік.
Шестеро найвпливовіших людей Америки зникають без сліду.
Вони сідають у приватний потяг, користуючись вигаданими іменами, і зникають на віддаленому острові.
Офіційна версія — «полювання на качок».
Реальність — таємна нарада, де вирішувалося, хто контролюватиме гроші усього світу.
Між 1800 та 1910 роками банківська система США була у хаосі:
не існувало єдиного центрального регулятора
в обігу було понад 30 000 різних типів банкнот
банки регулярно банкрутували, спричиняючи паніку (великі кризи 1873, 1893, 1907 років)
У листопаді 1910 року сенатор Нельсон Олдріч, голова Національної монетарної комісії, організував зустріч.
Але не у Вашингтоні. Місцем збору став острів Джекіл у Джорджії — приватна власність Дж. П. Моргана та інших фінансових магнатів.
Олдріч запросив ще п’ятьох чоловіків. Усі сіли на приватний потяг, представившись під фальшивими іменами.
Вони контролювали майже чверть світового багатства на той час:
Нельсон Олдріч — сенатор, тесть Джона Д. Рокфеллера-молодшого;
Пол Варбург — партнер Kuhn, Loeb & Co., головний архітектор плану;
Френк Вандерліп — президент National City Bank (нині Citibank);
Генрі Девісон — старший партнер J.P. Morgan;
Чарльз Нортон — президент First National Bank of NY
Бенджамін Стронг — майбутній глава Федерального резервного банку Нью-Йорка.
За 9 днів на острові вони розробили план:
• національна резервна система;
• 15 регіональних резервних банків;
• центральна керівна рада;
• можливість розширювати чи скорочувати грошову масу;
• приватна власність під федеральним наглядом.
Його не назвали “центральним банком” — це було занадто суперечливо. Натомість — Федеральна резервна система.
Якби громадськість дізналася, що приватні банкіри проектують центральний банк, це було б політичним самогубством.
“Ми були такими ж потайними, як змовники… Ми знали, що те, що ми робимо, викличе шквал критики”.
Спочатку “План Олдріча” провалився у Конгресі. Але в 1913 році, коли президентом став Вудро Вільсон, після політичних правок його ухвалили як Акт про Федеральний резерв.
Так народився ФРС — і суспільство навіть не уявляло, як саме.
Америка до ФРС
• кожен банк друкував власні гроші;
• кредит був локальним, фрагментованим та ненадійним;
• ставки за позиками стрибали хаотично;
• сезонний попит (наприклад, під час збору врожаю) викликав нестачу готівки;
• банківські паніки були частими та руйнівними.
Результат: нестабільне зростання, пронизане страхом.
Що робить ФРС сьогодні?
• контролює процентні ставки;
• регулює банки;
• друкує та вилучає з обігу долари США;
• діє як кредитор останньої інстанції;
• підтримує понад 20 трильйонів доларів у грошах, кредитах та ліквідності.
Це найпотужніша фінансова інституція США — і, можливо, світу.
А почалося все з дев’яти днів у закритому особняку на острові, куди не допустили жодного журналіста.
Там, у тиші, вони переписали правила грошей — і, можливо, забрали під свій контроль майбутнє цілої планети.
Шестеро найвпливовіших людей Америки зникають без сліду.
Вони сідають у приватний потяг, користуючись вигаданими іменами, і зникають на віддаленому острові.
Офіційна версія — «полювання на качок».
Реальність — таємна нарада, де вирішувалося, хто контролюватиме гроші усього світу.
Між 1800 та 1910 роками банківська система США була у хаосі:
не існувало єдиного центрального регулятора
в обігу було понад 30 000 різних типів банкнот
банки регулярно банкрутували, спричиняючи паніку (великі кризи 1873, 1893, 1907 років)
У листопаді 1910 року сенатор Нельсон Олдріч, голова Національної монетарної комісії, організував зустріч.
Але не у Вашингтоні. Місцем збору став острів Джекіл у Джорджії — приватна власність Дж. П. Моргана та інших фінансових магнатів.
Олдріч запросив ще п’ятьох чоловіків. Усі сіли на приватний потяг, представившись під фальшивими іменами.
Вони контролювали майже чверть світового багатства на той час:
Нельсон Олдріч — сенатор, тесть Джона Д. Рокфеллера-молодшого;
Пол Варбург — партнер Kuhn, Loeb & Co., головний архітектор плану;
Френк Вандерліп — президент National City Bank (нині Citibank);
Генрі Девісон — старший партнер J.P. Morgan;
Чарльз Нортон — президент First National Bank of NY
Бенджамін Стронг — майбутній глава Федерального резервного банку Нью-Йорка.
За 9 днів на острові вони розробили план:
• національна резервна система;
• 15 регіональних резервних банків;
• центральна керівна рада;
• можливість розширювати чи скорочувати грошову масу;
• приватна власність під федеральним наглядом.
Його не назвали “центральним банком” — це було занадто суперечливо. Натомість — Федеральна резервна система.
Якби громадськість дізналася, що приватні банкіри проектують центральний банк, це було б політичним самогубством.
“Ми були такими ж потайними, як змовники… Ми знали, що те, що ми робимо, викличе шквал критики”.
Спочатку “План Олдріча” провалився у Конгресі. Але в 1913 році, коли президентом став Вудро Вільсон, після політичних правок його ухвалили як Акт про Федеральний резерв.
Так народився ФРС — і суспільство навіть не уявляло, як саме.
Америка до ФРС
• кожен банк друкував власні гроші;
• кредит був локальним, фрагментованим та ненадійним;
• ставки за позиками стрибали хаотично;
• сезонний попит (наприклад, під час збору врожаю) викликав нестачу готівки;
• банківські паніки були частими та руйнівними.
Результат: нестабільне зростання, пронизане страхом.
Що робить ФРС сьогодні?
• контролює процентні ставки;
• регулює банки;
• друкує та вилучає з обігу долари США;
• діє як кредитор останньої інстанції;
• підтримує понад 20 трильйонів доларів у грошах, кредитах та ліквідності.
Це найпотужніша фінансова інституція США — і, можливо, світу.
А почалося все з дев’яти днів у закритому особняку на острові, куди не допустили жодного журналіста.
Там, у тиші, вони переписали правила грошей — і, можливо, забрали під свій контроль майбутнє цілої планети.