170 років тому, 9 вересня 1855, під час Кримської війни коаліційні армії Франції, Великої Британії, Османської імперії та Сардинії примусили російську армію залишити Севастополь.

Головна база російського Чорноморського флоту протрималася в облозі майже рік. Однак після самозатоплення ЧФ і провалу спроб деблокувати місто (битва на Чорній річці 16 серпня 1855) становище оборонців стало безнадійним. 8 вересня французькі війська штурмом оволоділи головним пунктом оборони – Малаховим курганом. Командував атакою генерал ірландського походження Патріс де Мак-Магон – майбутній Президент Франції, яким він стане у 1870-х після падіння Другої імперії Наполеона ІІІ.

Втративши курган, російське командування вночі проти 9 вересня вирішило залишити решту укріплень та відступити через плавучий міст на північну сторону Севастопольської бухти. 11 вересня місто зайняли французькі, британські, османські й сардинські війська.

За цю перемогу командувач французьким контингентом Амабль Жан-Жак Пелісьє отримав від Наполеона ІІІ маршальський жезл і титул – герцог Малаховський (duc de Malakoff). Один із центральних бульварів Парижа отримав назву Севастопольський (boulevard de Sébastopol), яку він має донині. А російська пропаганда з часом витворила міф про "неприступний Севастополь" – дарма, що протягом історії ним оволодівали майже всі, хто хотів.

▶️ Про те, як росія зазнала поразки в Кримській війні – дивіться у випуску