16 червня 1578 року у Львові за наказом короля Речі Посполитої Стефана Баторія був страчений молдовський господар і козацький кошовий отаман Іван Підкова.

За переказами, Іван Підкова ще немовлям був врятований від татар та вихований козаками. Він вирізнявся силою та зростом, легко ламав руками підкови, за що отримав своє прізвисько. Міг зупинити віз, запряжений кіньми, тримаючи за заднє колесо, а волячим рогом пробивав дубові ворота. Його прозвали Волошенином — так тоді називали молдаван. Його зріст сягав понад два метри.

Підкова був козацьким кошовим отаманом, а його рідний брат Іван ІІІ Лютий був господарем Молдови. На Запоріжжі Іван Підкова з’явився у 1556 році, привівши з собою цілий козацький полк. Брав участь у морських походах під проводом Самійла Кішки, пізніше — сам водив козацькі флотилії, спалював передмістя татарських приморських поселень. Очолювані ним загони завдали поразок татарам під Очаковом, Кафою, Ґьозловом.

На початку листопада 1577 року Іван Підкова за підтримки козацького загону під командуванням гетьмана Якова Шаха розпочав боротьбу проти ставленика Османської імперії, молдовського господаря Петра VI Кривого. Козацьке військо розгромило загони Петра Мірчича і 30 листопада 1577 року взяло місто Ясси. Підкова був проголошений молдовським господарем. Яків Шах із козацьким загоном повернувся на Січ.

Яків Шах, який допомагав Підкові, гостював у Немирові в брацлавського воєводи Януша Збаразького. Воєвода порадив, щоб Підкова для примирення з королем Стефаном Баторієм поїхав до Варшави. Король прийняв Підкову, після чого наказав кинути його до в’язниці. Після сейму король їхав до Львова. Баторій хотів ще під час сейму стратити Підкову, але не міг, бо шляхта була проти. У Львові, на вимогу османського султана Мурада III, Підкову було страчено.