12 листопада о 19:00 у Довженко-Центрі до паралельної програми виставки дивимося особливий ряд українських фільмів. Розповідаємо про них більше.

У добірці під назвою «Поетичне кіно. Еволюція через короткий метр» — п'ять стрічок від 1960-го до 1969-го, крізь які можна простежити, як зароджувалося та розвивалося поетичне кіно в короткометражній формі.

Фільми представить кінознавець і куратор виставки Станіслав Битюцький. Квитки на показ за цим посиланням.

✨«Золоті руки» (1960), реж. Сергій Параджанов, Олексій Панкратьєв, Олександр Николенко.
Неігровий фільм, що передає його любов Параджанова до витворів народного мистецтва й народної культури загалом – із її обов'язковим зв'язком із минулим та природою. Перше знайомство режисера з Карпатами та гуцульською автентикою.

✨Та, що входить в море (1965), реж. Леонід Осика.
Дипломна робота майстра, коротка поетична притча про початок людського життя та місце людини в світі, реалізована крізь призму авангардного дослідження тілесності, фактур і особливої пластики.

✨Київські фрески (1966), реж. Сергій Параджанов.
Нездійснений фільм Параджанова, побудований на контрастах: фактурних, звукових, колірних, типажних. Тут Параджанов показує себе як «всесильний бог деталей».

✨ Злодій (1968), реж. Роман Балаян.
Дипломна робота режисера. Екранізація новели Марка Черемшини й смілива пошана авангардним традиціям Олександра Довженка.

✨Сліпий дощ (1969), реж. Віктор Гресь.
Поетичне кінооповідання про перше кохання головного героя Саші до дорослої сусідньої дівчини Олени серед дощового Києва шістдесятих.